Загрузка ...Сумчани з вадами зору успішно виступають за національну збірну
До цієї команди з футзалу, в переважній більшості, входять сумчани. Тренують команду теж сумчани. Головний тренер — Микола Чхайло, старший тренер — Ігор Кравченко та тренер Володимир Гладов.
Проблеми із зором з’явилися у Вадима Швеця із самого дитинства, але він їх приховував. Йому не подобалося, що однолітки вигадують прізвиська людям в окулярах. Та ставши спортсменом, не вдалося тримати в таємниці проблему із зором. Нині Вадим — гравець національної збірної України з футзалу серед спортсменів з вадами зору. Суспільне Суми поспілкувалося з ним та ще з двома гравцями збірної — Олексієм Заволовим та Романом Васильєвим.
«Окуляри вдома брав і там же їх і ховав, щоб ніхто не бачив. В інституті займався футболом, а футзалом почав займатися у Гладова (тренер — ред.). Він помітив, що в мене все виходить, але каже — а в тебе із зором все гаразд? Я ж йому не міг сказати, що погано бачу. Два роки я це приховував. Потім одного разу вони самі побачили, як я підійшов до дошки з оголошеннями і почав читати дуже близько, прискіпливо. І після цього мені рекомендували пройти медкомісію», — згадує гравець національної збірної команди України з футзалу серед спортсменів з вадами зору Вадим Швець.
«У шостому класі я навчався в Києві, в спортінтернаті училища з фізичної культури. І на щорічному диспансері у лікарні окуліст мені заборонив займатися контактними видами спорту, такими як футбол, хокей і тому подібними. Вже професійну кар’єру я не міг ніяк розвивати, тому грав на обласному рівні, на районному, в різних змаганнях. Потім дізнався про таку збірну, виявилося що я підхожу, і тоді дізнався про такий вид спорту, як футзал», — розповідає інший гравець збірної, Олександр Заволовий.
Спортсмени у національнй збірній України — це люди з частковою втратою зору, категорії Б2, Б3, розповідає начальник сумського регіонального центру «Інваспорт» і колишній гравець збірної Роман Васильєв. «Візуально, може й не видно, що ці люди відрізняються від звичайних спортсменів, але в реальності — їм складніше грати,» — говорить він.
«Часто люди питають — як ти взагалі з таким зором бачиш м’яч. Все залежить від освітлення в залі — чи ми граєм під освітленням денним, чи під світлом ламп. Буває, світло від вікна падає на підлогу і важко зорієнтуватися», — розповідає про особливості гри Олександр Заволовий.
Протягом останніх десяти років команда не опускалася нижче призових місць, говорить Роман Васильєв. Вони — чинні чемпіони Європи та світу
«Завдяки футзалу, побував у багатьох країнах — Туреччина, Японія, Італія, Корея», — згадує Вадим Швець і додає, що в мріях — участь у Паралімпійських іграх. «Хотілося б, щоб футзал додали до олімпійських видів спорту, і — взяти участь у Паралімпійських іграх, і їх виграти», — розповідає гравець.
«Ми націлені на 2023 рік, в плані стоять змагання в Бірмінгемі — це будуть всесвітні ігри, які вже досить давно не проводились», — говорить про плани Роман Васильєв.
Національна збірна України з футзалу, говорять спортсмени, для них не просто дружна команда. «Ми — як маленька сильна родина. Добре спілкуємось, товаришуємо, знаєм, в кого які трапляються негаразди, в кого які удачі відбуваються в житті. Все ми підтримуємо, і все у нас добре», — говорить Вадим Швець.
Що відомо
Загалом у національній збірній України з футзалу — 16 спортсменів з вадами зору. Половина з них — сумчани.
Збірна є дворазовим чемпіоном Європи та чотириразовим чемпіоном світу з футзалу серед команд, гравці яких мають вади зору
СУСПІЛЬНЕ. СУМИ