Загрузка ...Про неадекватів від журналістики і подвиги паралімпійців
Луплю себе практично по руках, але не можу втриматись, щоб не написати…не написати про деяких українських журналістів, які почали шукати якесь інше, своє, брудне обгрунтування перемог паралімпійців України в Ріо. Звичайно, багато кому це не сподобається, але я не цукерка «Тузик», щоб всім подобатись…хто правдивий чесний журналіст (а такі тут є) — той мене зрозуміє!..
Минулих вихідних один із телеканалів присвятив очорненню цілу передачу, в якій облив діжкою бруду наших паралімпійців, мовляв, вони «недостатньо інваліди».. Хмммм….виявляється, у нашій команді хлопці Мащенко Саша, Смирнов Вітя носять окуляри тільки через те, що це прикольно, а не через те, що в них немає очей…Вони бачать, каже журналістка, а окуляри — це прикриття…Виявляється, зі слів горе-«журналістів» ми обдурили світ своєю перемогою, бо в команді немає людей з інвалідністю…і ще багато чого зі слів не зрозуміло кого… бездоказно.. безпідставно… щаслива ведуча заявила у кінці передачі- ой, це ж ще не все, чекайте нашого розслідування далі.. Розслідування??? якого розслідування??? розслідування чого? чи стануть від того наші візочники на ноги? чи виростуть руки і ноги в тих, у кого їх немає?? чи почнуть раптово бачити Вітя та Саша??? Дмитро Залевський — незрячий від народження??? чи стане здоровою дівчинка чи хлопець з ДЦП??? Усі, хто в далекому Ріо дарував Україні свої перемоги, хто плакав, виконуючи Гімн нашої держави, хто радів тому, ЩО ЗМІГ ЩОСЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ УКРАЇНИ…..усі, кому не вдалось вибороти таку жадану перемогу і хто досі собі цього не може простити… хоча ніякої вини його чи її в тому немає… хто не думав про гроші, а думав, щоб Україна пролунала гордо та красиво!….
Так боляче, знаєте… я би не писала, якби НЕ БУЛА ТАМ З НИМИ!!!!Якби не бачила, якими надзусиллями кувалась ця перемога! Якби не знала, скільки сил прийшлось докласти усім — і спортсменам, і тренерам, і менеджерам, і лікарям, і керівництву, щоб так голосно пролунати на весь світ…
Нас наперебій ловили представники мас-медіа інших країн, не всім вдалось дати інтерв’ю.. просили навіть, аби хоч слово почути від того чи іншого паралімпійця України, не призера, а просто учасника…
А тут, в Україні, раптово декому завадив дощ при зустрічі (цікаво, чи не заважають кулі, коли вони їдуть в АТО?), раптово не так їх прийняли, раптово все не так!… Не пронесли їх на руках!…І тоді пішло — замість того, щоб говорити про славу та гордість України, почали нести бруд, з самого аеропорту… Бо як же так, ми ж «вєлікіє»! Сама така-то прийшла зустріти паралімпійців!.. І що???? Що з того??? Що з того, що прийшла???
І ніхто ні на мить не задумався, що хлопці і дівчата їхали більше 25 годин додому, щоб в аеропорту ще давати всім інтерв’ю. Ніхто ж не відмовив, еге ж???
Сьогодні передача одного каналу цього ж медіа-холдингу зробила запит до Паралімпійського комітету України, щоб ми надали їм медичні довідки деяких спортсменів, бо, мовляв, це потрібно їм для адекватного висвітлення перемог паралімпійців у Ріо і це, на їхню думку, публічна інформація, на яку ми маємо відповісти впродовж 5 днів… Мені теж хочеться отримати медичні довідки працівників цього телеканалу, чи ба — навіть цілого холдингу, щоб зрозуміти — а кому ми даємо інтерв’ю, а раптом журналіст не може його брати??? ми, безперечно, дамо відповідь цій передачі, але я ставлю під сумнів чи направду їх цікавить перемога паралімпійців і самі спортсмени, їхня доля, шлях до успіху…
Що то? То велика українська жаба? чи що то таке? не можу цього зрозуміти…
І ще роздум… Ніхто з паралімпійців не запитав нікого з журналістів, як вони тратять свої гроші і скільки заробляють… інформація публічна, скажете ви… але чи доречно питати про це паралімпійця? а, наприклад, скільки коштів він потратив на калоприймачі, або сечоприймачі, або на памперси (у кого є така необхідність), або на лікування хворої руки чи ноги? скільки костюмів купив, щоб плавати і за які кошти?скільки потратив на те, щоб дістатись тренувальної зали? або басейну? щоб доїхати з одного міста в інше на тренування? щоб купити ліки, які в антидопінговій системі? і багато-багато того, що сховано за кулісами його перемоги…
Не забуду ніколи слова Олени Акопян, яку колись хтось із журналістів запитав, що вона робитиме з такими великими грошима.. Її відповідь до сих пір лунає в мене у вухах — «Я віддам вам всі гроші. Поверніть мені ноги!»
Чи доречно запитувати паралімпійця,чому олімпійці привезли таку кількість нагород, а паралімпійці іншу? це все одно що запитувати у блакитноокого, чому в нього такі очі, а не карі…
Така ось інша сторона нашої перемоги… мені, теж, до речі — журналісту, це все не зрозуміло…
Хммм…якщо спортсмени-паралімпійці відмовлятимуться від подібного роду інтерв’ю, знайте, я буду на їхньому боці.