Загрузка ...Представники спортивного клубу інвалідів «Фенікс» піднялися на найвищі вершини Словаччини та Польщі
Члени спортивного клубу «Фенікс» повернулися з експедиції до Високих Татр. Там вони протягом кількох днів, попри всі свої негаразди зі здоров’ям та інвалідність, змогли здійснити сходження на кілька складних вершин.
Словацький іспит
Ідея сходити в Високі Татри належала громадянину Чехії Карелу Подоляку. З ним феніксівці познайомились восени минулого року, — тоді він був провідником групи з числа українських і чеських людей з інвалідністю на найвищу гору Чехії — Снєжку (перед цим, за тиждень, у сумської команди був підйом на найвищу гору Греції — Олімп, — авт.) Дружба набула вагомих обертів. Зокрема, вже весною нинішнього року пан Карел спільно з клубом «Фенікс», за підтримки Сумської міськради, організували інтеграційний міжнародний пробіг навколо озера Чеха за участю дітей, молоді, ветеранів, осіб з вадами здоров’я. І ось тепер Високі Татри. Із Сум до Словаччини поїхала група з 11 чоловік, серед яких були люди з інвалідністю першої, другої а третьої групи, а також волонтери і медик. Вже безпосередньо в Словаччині до неї приєдналися друзі з Польші та Чехії. Таким чином вийшла своєрідна українсько — чеська — польська експедиція.
Спочатку учасники походу мали зійти на вершину Переднє Соліско, — це 2093 м. Пан Карел проінспектував цю вершину на предмет можливого сходження для групи людей з інвалідністю ще раніше і зробив висновок, що на неї можна спробувати піднятися. Загальна протяжність маршруту від населеного пункту Штрбське плесо до гори для групи з 15 чоловік (наймолодшому учаснику було дев’ять років, а найстаршому – 66 років) склала 12 км. З п’ятнадцяти чоловік на вершину піднялось 12.
— Це дуже гарний результат, — розповів керівник спортклубу Олександр Грінка. – Адже у багатьох з учасників того походу в Татри є серйозні проблеми зі здоров’ям. Приміром, у Ольги СОРОКІНОЇ було ампутовано нижню кінцівку в дитинстві після перенесеного онкозахворювання, Олександр КНИШ підхопив серйозну недугу під час служби в армії, Віталій ПОНОМАРЕНКО переніс важку черепно — мозкову травму свого часу. Найбільш проблематично було підніматись, звісно, людям з порушеннями опорно — рухового апарату, бо вже останні двісті метрів при підйомі на Переднє Соліско треба плідно працювати не лише ногами а й руками. Однак феніксівці впорались із завданням.
Риси пустили
Стосовно ще однієї гори, — Риси, — то тут все значно важче. Вона сама по собі вища – 2503 м., і шлях до неї набагато складніший. Останню ділянку маршруту треба було долати тримаючись за металеві ланцюги і драбини над прірвами. Тому про підйом на неї людей з важкими захворюваннями, мова не йшла. Та все ж чотири відчайдухи, Карел Подоляк, Роман і Тарас КЕРНОЗИ та представник «Фенікса» Віталій Пономаренко здолали і цей іспит. А тому прапор України і «Фенікса» гордо замайорів над Високими Татрами. До речі, гора Риси має кілька вершин, дві з яких знаходяться на території Словаччини, а ще одна (2499 м.) є найвищою вершиною Польщі. Але всі вони зовсім поруч. Так що четвірка відчайдух змогла зійти відразу на дві вершини.
Для більшості з учасників подорожі знайомство з горами було вперше, тому для них це було дуже нелегко. Дехто вже мав невеличкий досвід походів в гори, адже члени клубу інвалідів ходять в гори з 2006г. У декого за плечима були українські Говерла і Роман — Кош, гори в Чорногорії та Туреччини, вже згадані найвищі вершини Греції та Чехії. «Так, я був в наших Карпатах, — сказав Олександр Книш, — але в Словаччині мені було значно складніше, і фізично, і психологічно».
— Безумовно, для фізично здорових людей чи підготовлених альпіністів словацькі і польські вершини здадуться зовсім нескладним екзаменом, — додає Олександр Грінка. — Але для людей з важкими хворобами кожна вершина — це чергова невеличка життєва перемога, перемога над недугами і негараздами. Кожна гора додає упевненості і сили. Також для тих людей, хто зараз перебуває в складних життєвих ситуаціях через свої проблеми зі здоров’ям, хто замкнувся у собі, — ми теж своєрідний приклад того, що можна повноцінно жити попри усі обставини.
«Панорама»